Робота присвячена одній з найбільш актуальних проблем сучасної клінічної ангіології - розробці і впровадженню в практику малоінвазивних, малотравматичних методів лікування облітеруючих захворювань артерій кінцівок. Проведено аналіз результатів обстеження і лікування 243 пацієнтів з критичною ішемією кінцівок, у яких були використані різні типи малоінвазивних методів лікування. Обгрунтовано використання внутрішньосудинних втручань, пункційної черезшкірної комп'ютерно-томографічно керованої хімічної паравертебральної десимпатизації, тривалої регіонарної внутрішньоартеріальної фармакотерапії та реваскуляризуючої остеотрепанації в лікуванні хворих з тромбооблітеруючими захворюваннями артерій кінцівок. Дано опис та методику використання розроблених автором хірургічних інструментів для малоінвазивних втручань. Проведено порівняльну характеристику клінічних результатів малоінвазивних і традиційних методів лікування облітеруючих захворювань артерій кінцівок.

Описаны случаи синдрома Марторелла, приведены критерии диагностики, тактика дерматолога при сочетании ишемических язв с сосудистой венозной патологией и микробной экземой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.014.7

Рубрики:

Гнійні флебіти і тромбофлебіти судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.31-52 + Р457.862.052-52

Рубрики:

Екземи і екземоподібні дерматити

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: облітеруючі захворювання артерій, хімічна десимпатизація, комп'ютерно-томографічний контроль
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.037

Рубрики:

Хірургічне лікування облітеруючого ендартериїту. Хірургічне лікування спонтанної гангрени

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.860.46

Рубрики:

Виразки кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-5

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються питання розробки і впровадження в клінічну практику малоінвазивних, малотравматичних методів лікування облітеруючих захворювань артерій кінцівок. Обгрунтовано використання даних методів лікування, зокрема внутрішньосудинних втручань з використанням запропонованих хірургічних інструментів, регіонарної пункційної черезшкірної комп'ютерно-томографічно керованої хімічної паравертебральної десимпатизації, тривалої регіонарної внутрішньоартеріальної фармакотерапії та реваскуляризуючої остеотрепанації в лікуванні хворих з тромбооблітеруючими захворюваннями артерій кінцівок. Проведено порівняльну характеристику клінічних результатів малоінвазивних і традиційних методів лікування облітеруючих захворювань артерій кінцівок.

Мета роботи - порівняти результати використання інтраопераційної склерооблітерації (ІОСО) та ендовазальної лазерної коагуляції (ЕВЛК) під час лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК), оцінити ефективність та можливості методів у різних клінічних ситуаціях. Проаналізовано результати лікування 234 хворих із ВХНК. Відповідно до мети дослідження виділили дві групи хворих. До першої групи, в якій лікування здійснено із застосуванням ІОСО, залучено 116 чоловіків і жінок віком від 21 до 72 років (середній вік - 44 роки), у яких виконано 151 операцію. Згідно з міжнародною класифікацією (СЕАР) С2 виявлено у 54 хворих, С3 - у 37, С4 - у 19, С5 - у 6. Другу групу, в якій використовували ЕВЛК, становили 118 чоловіків і жінок віком від 27 до 74 років (середній вік - 47 років), яким виконано 144 операції. С2 виявлено у 62 хворих, С3 - у 31, С4 - у 20, С5 - у 5. ІОСО і ЕВЛК використовували не як самостійні методи лікування ВХНК, а як етапи комбінованого хірургічного втручання після попередньої кросектомії, перев'язки і пересічення недостатніх перфорантних вен. Висновки: інтраопераційна склерооблітерація та ендовазальна лазерна коагуляція є ефективними технологіями в лікуванні ВХНК і не мають принципових відмінностей у віддалених результатах лікування. Повної фіброзної трансформації склерозованих варикозних вен вдалося досягти в 98,28 та 97,46 % випадків, а позитивний косметичний результат відзначено у 91,38 та 86,44 % пацієнтів відповідно. Основними критеріями під час вибору оптимальної методики лікування є анатомо-морфологічні характеристики варикозно розширених вен і особливості гемодинамічних порушень, які визначають під час доопера

ційного ультразвукового дослідження.

Проаналізовано результати амбулаторного хірургічного лікування 736 пацієнтів з приводу варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК) з хронічною венозною недостатністю (ХВН) С0-С6 класу ХВН за класифікацією CEAP (Clinical Etiological Anatomical Pathophysiological) за період з 2007 до 2012 р. У 258 пацієнтів застосовано інтраопераційну катетерну стовбурову склерооблітерацію, у 124 - ендовенозну лазерну коагуляцію, у 47 - субфасціальну ендоскопічну дисекцію пронизних вен, у 307 - мікросклеротерапію, компресійне лікування, медикаментозну терапію. На підставі аналізу результатів лікування розроблено лікувальний алгоритм амбулаторної хірургії ВХНК.

Мета роботи - оцінити та порівняти ефективність інтраопераційної мікропінної флебосклерооблітерації, ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК) і стандартної флебектомії під час лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК). Проведено порівняльну оцінку наслідків хірургічного лікування трьох груп хворих на ВХНК класу С2 - С5 за класифікацією CEAP (Clinical Etiological Anatomical Pathophysiological). Перша група (основна) складалася з 53 хворих (С2 - 32, С3 - 12, С4 - 6, С5 - 3), оперованих із застосуванням інтраопераційної катетерної мікропінної стовбурної флебосклерооблітерації (ІКМСФ), друга (репрезентативна) - з 51 пацієнта (С2 - 34, С3 - 10, С4 - 5, С5 - 2), прооперованого з використанням ЕВЛК, третя (репрезентативна) - з 52 (С2 - 35, С3 - 9, С4 - 5, С5 - 3), яким було виконано стандартну флебектомію за Бебкокком. Аналіз частоти і характеру побічних впливів і ускладнень, строків реабілітації та косметичних наслідків засвідчив перевагу ІКМСФ і ЕВЛК над стандартною флебектомією за Бебкокком. Порівняльний аналіз наслідків лікування ВХНК не виявив істотної різниці між двома найпоширенішими малоінвазивними методами (ІКМСФ і ЕВЛК) ні щодо кількості й характеру післяопераційних ускладнень, ні стосовно термінів реабілітації. Не помічено різниці й під час ультразвукового контролю в картині фіброзного переродження венозних стовбурів, що зазнали лазерної або склерооблітерації, а також щодо кількості рецидивів хвороби чи переваг у косметичних наслідках.

З метою переривання симпатичного впливу на судини кінцівок у разі облітеруючих захворювань 120 пацієнтам виконано десимпатизацію шляхом пункційного паравертебрального введення симпатиколізуючих речовин під контролем комп'ютерного томографа (КТ). Метод хімічної десимпатизації під контролем КТ малотравматичний та ефективний, що дозволяє рекомендувати його як альтернативу реконструктивному втручанню чи хірургічній симпатектомії, зокрема, у пацієнтів з вираженою супутньою патологією. Використання методу дозволяє скоротити тривалість лікування хворих в стаціонарі до 1,5 доби.

Викладено питання хірургічних аспектів електрофізіології та електричної корекції складних порушень ритму серця, основні характеристики штучних водіїв ритму серця та їх літерне кодування, алгоритми вибору оптимальних режимів електростимуляції серця та елементи телеметричного програмування штучних водіїв, показання та протипоказання до операції імплантації, ускладнення операцій, питання радіочастотної деструкції провідної системи у випадку тахіаритмій.

Проаналізовано літературні джерела щодо діагностики та лікування пацієнтів із венозними трофічними виразками нижніх кінцівок. Знання цих аспектів є необхідним в практиці хирурга і дозволяє зробити лікування подібних хворих більш ефективним. Найкращі результати дає комплексне лікування. Консервативне лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої трофічними виразками, дає тимчасовий ефект і повинно розглядатися як підготовка до оперативного лікування.

Проаналізовано результати лікування за амбулаторних умов 58 хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок, яка супроводжувалась хронічною венозною недостатністю С4 - С6 класів, розподілених на 2 групи. У першій групі, в яку включили 28 хворих (35 неспроможних перфорантних вен), під час лікування застосували пінну склерооблітерацію перфорантних вен. У другій групі - 30 пацієнтів (37 неспроможних перфорантних вен) - використали ендовазальну лазерну коагуляцію. У 24 (85,71 %) хворих після пінної склерооблітерації вдалося досягли повної оклюзії неспроможних перфорантних вен. Після ендовазальної лазерної коагуляції повну оклюзію неспроможних перфорантних вен досягли у 27 (90,00 %) хворих. Одержані дані не виявили суттєвих відмінностей під час використання обох методик як в кількості ускладнень, так і в кінцевих результатах лікування. У хворих з хронічною венозною недостатністю функціонального класу С4 - С6, у зв'язку з високим ризиком післяопераційних ускладнень у зоні трофічних розладів, обидві методики усунення горизонтального рефлюксу є ефективними, кожній з яких віддається перевага залежно від технічного забезпечення клініки та досвіду фахівця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.037-436.1

Рубрики:

Хірургічне лікування облітеруючого ендартериїту. Хірургічне лікування спонтанної гангрени

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обурунтовано доцільність етапного лікування хворих із декомпенсованою хронічною венозною недостатністю (ХВН) нижніх кінцівок і трофічними виразками (ТВ) гомілок. За період 2004 - 2007 рр. обстежено і проліковано 122 хворих з хронічними венозними виразками нижніх кінцівок, термін існування яких коливався від 6 місяців до 12 років. Консервативне лікування ХВН, ускладненої ТВ, дає тимчасовий ефект і повинно розглядатися як підготовка до оперативного лікування. Аналіз результатів лікування показав, що кращі результати дає комплексне етапне лікування, яке включає попередню санацію хронічної виразки та трофічних змін навколо неї в дерматологічному стаціонарі з наступним лікуванням у хірургічному відділенні, де виконується висічення виразки, трансплантація фібробластів, аутодермопластика і радикальна операція на поверхневих венах. Розроблено і впроваджено в практику комплекс заходів для боротьби з гнійно-септичними і шкірно-некротичними ускладненнями. Вивчено віддалені, до 3-х років, результати проведеного лікування та причини рецидивів ТВ.